Науково-методичний центр

Про діяльність Науково-методичного центру

Деталі

Науково-методичний центр мовної та літературної освіти імені В.І.Гончарова

 

Історія Центру. 2008 р. при кафедрі методики викладання світової літератури НПУ імені М.П.Драгоманова було відкрито Науково-методичний центр мовної та літературної освіти (протокол № 1 від 25 вересня 2008 р.). 2015 року йому було присвоєне почесне ім’я В.І.Гончарова (1952  2014) - д.ф.н., проф., багаторічного керівника Інституту іноземної філології (наразі - факультету), за сприяння якого й було створено даний Центр. Активну діяльність щодо організації Центру безпосередньо вели завідувач нашою кафедрою професор О.О.Ісаєва, професори Л.Ф.Мірошниченко, Л.В.Давидюк, Ж.В.Клименко, доцент А.О.Мельник, старший викладач О.К.Бицько.

Оснащення Центру. На базі Центру функціонує бібліотека сучасної наукової, енциклопедичної, науково-методичної, навчальної та художньої літератури, а також окремих фахових періодичних видань для вчителя-філолога, створена завдяки підтримці кількох посольств іноземних держав в Україні, а також приватних благодійників та власних зібрань викладачів кафедри. Фанд бібліотеки наразі нараховує бл. 4500 екземплярів.

Науково-методичний центр мовної та літературної освіти імені В.І.Гончарова оснащений комплектом сучасної мультимедійної техніки (телевізор Тоshiba.Regza,  проектор Тоshiba 45, Тоshiba PS AG 4E), яка була подарована кафедрі для новоствореного Центру фірмою “ТOSHIBA” (генеральний менеджер київського офісу фірми - пан Міцуя  Макі) за сприяння Посольства Японії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні пана Муцуо Мабучі. Такий подарунок став наслідком співпраці кафедри методики викладання світової літератури з Посольством у питанні організації та методики вивчення в України творів японської літератури та відзначення внеску кафедри в дослідження зазначеної проблеми та популяризацію в Україні японської літератури.

Мета, напрямки діяльності та завдання Центру. Діяльність Науково-методичного центру мовної та літературної освіти імені В.І.Гончарова передбачає здійснення різноманітної науково-методичної, консультаційної, інформаційної та іншої роботи з актуальних питань мовно-літературної освіти, розповсюдження й впровадження сучасних технологій в царині філологічної освіти. Мета його діяльностіполягає у сприянні реформуванню вітчизняної мовної та літературної освіти (середньої та вищої) на засадах україноцентризму, патріотизму, професіоналізму, гуманізму, демократії, поширенню передового педагогічного досвіду в царині філологічної підготовки учнів загальноосвітніх та спеціальних середніх навчальних закладів, а також вдосконаленні підготовки майбутнього педагога-філолога, вчителя Нової української школи. 

Основні напрямки діяльності НМЦМЛО:

- інформаційно-просвітницька та консультаційна;

- науково-дослідницька;

- навчально-методична;

- організаційно-виховна; 

- профорієнтаційна та підвищення кваліфікації.

Серед основних завдань  діяльності Центру є такі:

- науково-методична, організаційна та інформаційна підтримка майбутніх вчителів-філологів у контексті модернізації освіти в Україні;

- науково-методичне забезпечення системи підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розробка та впровадження рекомендацій щодо підготовки та підвищення кваліфікації викладачів-філологів;

- вивчення та висвітлення кращого вітчизняного й зарубіжного педагогічного досвіду в царині викладання мови й літератури.

Заходи, що проводяться на базі Центру. На базі Центру проводяться різні науково-практичні, навчально-методичні та організаційно-виховні заходи, а саме:

- секційні засідання Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах” (один раз на два роки);

- засідання секції методики викладання зарубіжної літератури в межах щорічної студентської конференції “Освіта і наука у вимірах ХХІ століття”; 

- науково-методичні семінари з актуальних питань методики викладання зарубіжної літератури;

- відкриті лекції викладачів кафедри методики викладання світової літератури та гостей Центру;

- майстер-класи провідних вчителів зарубіжної літератури України;

- попередні захисти дисертацій з методики викладання зарубіжної літератури та російської мови;

- настановчі та звітні конференції з питань культурологічної, пропедевтичної та педагогічної практик студентів факультету іноземної філології;

- різноманітні систематичні та епізодичні виховні заходи зі студентами факультету професійного та загальнокультурного спрямування, як то: літературно-мистецькі вечори, засідання студентського театру “Слово”, фестиваль української пісні “Червона рута”, творчі зустрічі з видатними людьми України й зарубіжжя, засідання кіно-гуртка (перегляди фільмів іноземною мовою), організація виставок книг з різної тематики та фахових періодичних видань для вчителя-філолога тощо.

Фінансування Центру. Діяльність Центру здійснюється за рахунок бюджетного фінансування та залучення коштів з позабюджетних джерел. Провідні спеціалісти  Центру (з 2019 р. - доц. А.О.Мельник та ст. викл. О.К.Бицько) щорічно звітуються на кафедрі та Вченій раді факультету іноземної філології щодо проведеної діяльності НМЦ.

 

Участь у роботі Центру. В діяльності Центру беруть участь керівництво та викладачі кафедри методики викладання світової літератури та інших кафедр факультету іноземної філології, студенти факультету, громадські організації, вчителі Києва та різних регіонів України. Провідними спеціалістами Науково-методичного центру мовної та літературної освіти імені В.І.Гончарова у 2019-2020 н.р. стали доцент А.О.Мельник та старший викладач О.К.Бицько.

 

Невмержицька Ольга Федорівна

Деталі

 

Професія вчитель як мрія і творчий проект

Коли ми чуємо слово «вчитель», то часто уявляємо свою улюблену вчительку, її зовнішність, голос, манеру викладання та інші риси, притаманні вчителю як професіоналу. Але чи всіх учителів можна назвати справжніми професіоналами? Чи до кожного з них із радістю та захопленням йдуть на урок їхні учні? На жаль, не до всіх! Але є серед них справжні майстри та майстрині своєї справи, вчителі, яких обожнюють учні, шанують батьки та колеги, про яких хочеться говорити й писати, перед якими, як то кажуть, варто зняти шляпу. Саме до таких відноситься педагог, знайомство з яким (під час практики й подальшого науково-методичного дослідження) стало для мене справжнім святом. Мова йде про Ольгу Федорівну Невмержицьку – учителя-методиста гімназії № 143 міста Києва.

О. Ф. Невмержицька [1]

О.Ф.Невмержицька родом з Полтавщини, зі славного українського міста Кременчука, де свого часу закінчила ЗОШ № 25 (нині колегіум). Учителі цього закладу й досі пам’ятають її як сумлінну ученицю на ім’я Оля Дяченко. Вибором професії вона завдячує своїй вчительці російської мови й літератури Марії Пилипівні. «Вона напам’ять читала нам вірші та розказувала про письменників так цікаво, що ніхто не міг залишитися байдужим», – зізнається Ольга Федорівна. Як бачимо, таки велику роль відіграє в нашому житті достойний приклад інших людей!

Здійснити заповітну мрію стати вчителем дозволила вища філологічна освіта, яку пані Невмержицька отримала в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (спеціальність – викладач російської мови й літератури). Педагогічну діяльність розпочала у рідному місті Кременчузі, а з 2001 року продовжує її в Оболонському районі міста Києва (СШ № 210, гімназія № 143).

2011 рік став визначальним у професійному сходженні педагога: Ольга Федорівна взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року», в номінації «Світова література», який проходив на базі гімназії №17 міста Полтави. У ході професійних змагань 27 учителів із усіх областей України, АР Крим та міст Севастополя й Києва демонстрували майстер-класи та писали творчі роботи. Найкраще, на думку компетентного журі, із завданнями конкурсу впоралася О.Ф.Невмержицька, яку й було визнано переможницею номінації.

Із особистого спілкування з Ольгою Федорівною вдалося дещо дізнатися про її вподобання. Найбільше любить вона вірші Бориса Пастернака та музику Фридерика Шопена. А ще – осінь, у якій для неї синтезується наймиліше: повертаються з відпочинку її дівчатка, закінчується чергове відрядження чоловіка, розпочинається новий навчальний рік…

Від початку педагогічної діяльності пані Ольга вважає себе щасливою людиною, відчуває радість від можливості передати учням свою любов до художнього слова. Школа для неї – світ особливий. Це професія, про яку мріяла з дитинства, це гомін дитячих голосів, а ще –  колектив однодумців. Усі сили й наснагу цей яскравий, самобутній, творчий учитель віддає обраній справі.

Що прагне розвинути педагог у своїх учнях? Насамперед – вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Особливо важливо, на думку Ольги Федорівни, розвивати критичне мислення, виявляти і використовувати індивідуальний досвід учня, надаючи кожному можливість реалізувати свої здібності. Реалізації поставлених учителем завдань сприяє активне застосування методу проектів,  опануванню яким сприяло відвідування занять творчої групи «Досвід і перспективи» вчителів світової літератури Оболонського  району м. Києва.

Коли минулого року під час пропедевтичної практики із зарубіжної літератури я потрапила на уроки цієї тендітної жінки, то одразу зрозуміла, що вона майстер своєї справи та висококваліфікований спеціаліст. Учні Ольги Федорівни не бояться виявляти на уроках свої творчі вміння й фантазію, готують різноманітні презентації та творчі проекти, а вчитель, у свою чергу, завжди підтримує їх добрим словом та вірою в їхні можливості.

Ольга Федорівна – неодноразова переможниця професійних учительських конкурсів – «Учитель року – 2011» та «Класний керівник – 2005». Вона входить до складу оргкомітету олімпіад із зарубіжної літератури та російської мови, активний учасник проекту онлайн-навчання. Взяла участь у низці наукових та науково-методичних заходів, зокрема міжнародній науковій конференції «Англійський ренесансний Парнас: Вільям Шекспір та його сучасники» (2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Султанівські читання» (2012), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Міф і література» (2014), міській відкритій подіумній дискусії «Підвищення професійної майстерності педагога за методичною системою Дейва Берджеса «Навчай як пірат» (2015), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах» (2017 р.).

Та найбільший показник результативності діяльності вчителя – високий рівень успішності її учнів. За сумлінну працю та успіхи в справі навчання й виховання підростаючого покоління, досягнення високого рівня майстерності в педагогічній діяльності О. Ф. Невмержицька нагороджена грамотами Оболонської районної державної адміністрації в місті Києві (2005, 2006 рр.) та почесним званням «Заслужений вчитель України» (2011 р.). Тож, якщо на уроках Ольги Федорівни діти відчувають свою власну значущість, усвідомлюють своє місце у світі, відкривають Прекрасне в ньому й самому собі, це і є справжня вчительська Перемога!


Прохватило Маріанна

студентка 4 курсу факультету іноземної філології

НПУ імені М.П.Драгоманова



 


 

[1] Джерело світлини: Невмержицька Ольга Федорівна - у номінації “Зарубіжна література”. Офіційний веб-сайт МОН України. URL:https://mon.gov.ua/ua/konkursi-dlya-pedagogiv/konkurs-uchitel-roku/istoriya-konkursu-v-personaliyah/uchitel-roku-2011/nevmerzhicka-olga-fedorivna-u-nominaciyi-zarubizhna-literatura

 

Ірина Володимирівна Мегедь

Деталі

 

Пані вчителька на ім’я Досконалість

 

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.

Л. Толстой

Життя невпинно змінюється і розвивається, з кожним роком у нас з’являються нові інтереси та ідеали, які впливають на спосіб мислення та світогляд. Сучасність кидає нам безліч викликів, впоратись із якими ми починаємо вчитись зі шкільних років. Саме тому XXI століття потребує сучасних, творчих і свідомих учителів, які допоможуть молодшому поколінню навчитися долати всі виклики майбутнього.

Одним із таких педагогів, що впевнено крокують у ногу з часом та надихають інших на постійне просування вперед, є Ірина Володимирівна Мегедь. Її професійний шлях тісно пов’язаний із викладанням літератури в школі, вихованням творчих здібностей школярів та професійним зростанням колег. Наразі пані Мегедь працює методистом та педагогом-організатором Технічного ліцею Шевченківського району міста Києва та обіймає посаду методиста-кореспондента кафедри методики мов і літератури ІППО КУ імені Бориса Грінченка.


Особливий професійний інтерес І. В. Мегедь викликають питання, пов’язані з викладанням у школі предмету «Зарубіжна література». На її думку, сучасний урок зарубіжної літератури має на меті навчити учнів критично мислити та гостро відчувати. Свої уроки педагогиня будує у відповідності до вимог часу і учнів. Вона використовує новітні технології, які доступні українському вчителю. Вивчення художнього тексту відбувається нерозривно від вивчення біографії письменника, звертається увага учнів на характерні особливості життя і творчості митця. Для аналізу літературного твору Ірина Володимирівна використовує різні методи та прийоми, такі як хмари слів, сенкани, грона, вікторини різного типу, відео-ролики тощо, створює ситуації, що позитивно впливають на розвиток емоційного інтелекту учнів. Важливою складовою уроків І. Мегедь є творча робота учнів, яка не тільки підвищує їх інтерес до вивчення літературного твору, а й допомагає розвивати творчі здібності. Незмінно захоплюють школярів і підвищують ефективність уроку такі дидактичні ігри як "6 польотів мислення", "Злови помилку", а різноманітні бліц-опитування допомагають активізувати  розумову активність учнів на уроках зарубіжної літератури.

У своїй педагогічній та методичній діяльності дотримується принципу гармонії естетики, якості та ефективності. Педагогиня наголошує на тому, що навчальний матеріал мають наповнювати високоцінні художні твори, які формують уявлення людини про літературний процес і світову літературу загалом. Не можна пропонувати педагогу "27 книжок на 60 навчальних годин"[3].

Ірина Володимирівна вважає, що кожна дитина – це особистість, яка має свої визначальні особливості темпераменту, характеру, таланти і здібності. В одних дітей талант явно виражений, а в інших - захований у глибині душі. Тому часто його слід пробуджувати і розвивати. З метою виявлення і підтримки талантів у підростаючого покоління, педагогиня започаткувала в Технічному ліцеї Шевченківського району фестиваль мистецтв, який успішно проводиться вже 11 років. Усі охочі мають можливість продемонструвати свій талант у будь-якому виді діяльності [2].

           Афіша фестивалю мистецтв Технічного ліцею Шевченківського р-ну м. Києва

За час професійної діяльності І. Мегедь здобула і продовжує здобувати дорогоцінний педагогічний досвід, яким щедро ділиться з колегами по учительському цеху. Як методист Технічного ліцею та методист-кореспондент кафедри методики мов і літератури ІППО КУ імені Бориса Грінченка вона часто проводить для вчителів Києва майстер-класи, які на сучасному етапі набули формату педагогічної майстерні, створює майданчики для обміну педагогічним досвідом, стимулює процеси самонавчання та самовдосконалення вчителів. Спільно з іншими методистами та вчителями зарубіжної літератури Ірина Володимирівна неодноразово проводила круглі столи, презентації,  обговорення, де ділилася своїми напрацюваннями, роздумами та ідеями щодо вивчення в школі певної теми або твору, частіше новозапровадженого, або застосування новітньої педагогічної технології.

Пані Мегедь – педагог із активною громадянською та професійною позицією, уважно слідкує за станом програмотворення, яке значною мірою впливає на якість шкільної літературної освіти. Так, 2012 року (за часів сумнозвісного Дмитра Табачника) вона була однією з перших, хто виступив із критикою нової програми курсу «Зарубіжна література», що мала на той час суттєві недоліки. Вона відкрито ставила питання Міністерству освіти та науки України про наповнюваність програми якісними творами для читання, забезпечення шкіл художніми текстами, особливо в провінції, та текстами сучасних письменників тощо [3].

2017 р. Ірина Володимирівна разом з іншими педагогами виступила за збереження самостійності шкільних предметів «Українська мова», «Українська література» та «Зарубіжна література». У «Зверненні науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих до Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич», підписантом якого стала пані Ірина, йде мова про шкідливість такого об’єднання для вирішення нагальних проблем України, наголошується на тому, що зазначені україноцентричні дисципліни формують світогляд національно свідомої особистості, її національну картину світу. Особливо важливо це сьогодні, у період гібридної війни Російської Федерації проти України, спрямованої на підрив нашої державності та деморалізацію суспільства [4].

За словами Льва Толстого, той вчитель досконалий, який «поєднує в собі любов до справи і до учнів». Беззаперечно, Ірина Володимирівна є саме такою вчителькою, адже має у серці любов. А ще тому, що ніколи не зупиняється на досягнутому, критично мислить і гостро відчуває, сміливо крокує в ногу з часом у пошуку Досконалості. 

Список використаних джерел

1. Вислови відомих людей про професію вчителя. Персональний сайт Білоус Інни Василівни. URL: https://sites.google.com/site/personalnijbilousinnivasilivni/vihovna-robota/poradi-vikladacu/ vislovividomihludejproprofesiuvcitela (дата звернення – 12.01.2020).

2.     Мегедь І. Технологія організації фестивалю мистецтв. Завуч. 2010. №7. С.  18–20.

3.   Мельник О. Учитель літератури: "Уявіть собі, що в обов’язкове меню дитини включили чіпси, шоколад і кока-колу". LB.ua. URL: https://ukr.lb.ua/society/2012/08/29/167968_vchitel_literaturi_uyavit_sobi_shcho.html(дата звернення – 10.12.2019).

4.     Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих до Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Зарубіжна література: Веб-сайт. URL:https://sites.google.com/site/zarubizhna/novosti-sajta (дата звернення – 18.11.2019).

 

Альона Ваховська,

студентка 4 курсу факультету іноземної філології 

НПУ ім. М.П.Драгоманова

 

Леся Михайлівна Сич

Деталі

Учитель, що запалює думки і серця

Якщо ви володієте знанням, дайте іншим

 запалити від нього свої світильники.

Томас Фуллер, історик

Якщо хтось поцікавиться моїм топ-відкриттям 2019 року, то я назву вам ім’я нашої співвітчизниці й сучасниці, педагога за професією та покликанням Лесі Михайлівни Сич.

Учитель зарубіжної літератури Л. М. Сич [1]

Особисто я вперше почула про цю українську вчительку на лекції з методики викладання зарубіжної літератури, яку читала нам, студентам 4 курсу факультету іноземної філології, д. п. н. Ж. В. Клименко. Професорка розповіла про ФБ-групу «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури» [4], адміністратором та духовним натхненником якої і є пані Сич. Коли прозвучала інформація щодо кількості учасників групи – понад 22 тисячі осіб – це відразу запалило вогник цікавості в очах всіх присутніх. Пізніше і, здавалося б, зовсім випадково, я взялася за написання курсової роботи на тему «Професійний досвід учителя зарубіжної літератури Лесі Михайлівни Сич» по кафедрі методики викладання світової літератури НПУ ім. М. П. Драгоманова (спочатку мала писати на іншій кафедрі). І знаєте, випадковості невипадкові! Перше, що мене зацікавило в особистості Л. М. Сич, – це той факт, що вона родом із міста Острога Рівненської області. Це місто знайоме й досить близьке мені, адже звідти родом моя бабуся і я неодноразово там була. Захотілося дізнатися більше про мою майже землячку!

У ході свого дослідження я дізналася, що Л. М. Сич – учитель зарубіжної літератури вищої кваліфікаційної категорії НВК №1 міста Немирова Вінницької області та методист-кореспондент Вінницької академії неперервної освіти. Тож вона не лише викладає учням зарубіжну літературу, але й опікується професійним зростанням своїх колег. У власній педагогічній діяльності Л. Сич використовує не лише традиційні методи і прийоми навчання, але й багато новітніх, що лише впроваджуються в шкільну практику. Пані Леся відноситься до тих учителів, які приймають реалії сучасного мінливого світу і знаходяться в постійному пошуку методичних «родзинок», що допомагають говорити з учнями цифрової епохи зрозумілою їм мовою. Найпопулярніші з них: інтелект­-карти, кроссенси, ОСК, ФБ-сторінки письменників і літературних героїв, хмарки слів, комікси, меми, онлайн-пазли, QR­-коди, вправи у LearningApps.

Серед великої кількості цікавих методів і прийомів, що їх майстерно застосовує Л.Сич, особливу увагу привертає метаплан – інтерактивний метод, спрямований на розвиток критичного мислення учнів. Він був розроблений в 70-х рр. у Німеччині для підвищення ефективності групових дискусій і в Україні тільки починає впроваджуватися в шкільну практику. Як на мене, цей метод досить складний для застосування, але в умілих руках – дуже продуктивний.

Л.Сич також використовує методи і прийоми, що сприяють творчому розвитку учнів і пробуджують в них митців: «рукописи не горять» (на листі паперу, декоративно обгорілому, випускники пишуть лист до наступних поколінь); «занурення через художню деталь» (учні створюють 3-D роботи, на яких розміщують цитати або афоризми); «малюємо образи-символи до вивчених творів» (із подальшим обґрунтуванням) [3]. Звісно, така методика потребує чимало часу, але деякі учні, за зізнанням вчительки, демонструють приголомшливу фантазію й нестандартне бачення світу [там само].

Та чи не найбільше вразила мене активна інтернет-діяльність Лесі Михайлівни. Вона опікується роботою власного вчительського блогу [1] та YouTube-каналу [3], а також згадуваної вже групи у Facebook «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури», яка слугує платформою для обміну професійною інформацією між учителями зарубіжної літератури. Тут можна знайти цікаві методичні ідеї, а також розповісти про свій досвід, поділитись враженнями від того чи іншого методу або прийому, обговорити актуальні теми, що стосуються освіти, педагогіки, навчання та виховання. Ось відгук Валентини Ушмодіної, однієї з учасниць групи, про цей ресурс: «Група "Методичні родзинки" - це сучасний метод спілкування вчителів-зарубіжників, що дозволяє розвинути і вдосконалити знання, творчість учителя та учнів, поділитися та набратися досвіду. Саме в цій групі царює дружня атмосфера, що дає відчуття "партнерства в дії", надихає! Завдяки "Родзинкам" підкреслюється важливість, актуальність, цікавість уроків "Зарубіжної літератури"!» [2].

Варто зазначити, що Леся Михайлівна не лише навчає, але й постійно навчається, зокрема в школі для блогерів, що говорить про її палке бажання  ще більше вдосконалити техніку обміну кращим досвідом навчання зарубіжної літератури в школі (як відомо, займатися блогерством зараз дуже популярно, але це ще не досить поширена практика серед учителів).

Своїми здобутками у професійній діяльності пані Сич ділиться не лише на своїх заняттях із колегами, в інтернет-блозі та у фб-групі «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури», але й  на сторінках фахових періодичних видань для вчителів. За нашими даними, наразі Леся Михайлівна – авторка 15 друкованих статей, серед яких «Вебінар як ефективна форма самоосвіти» [6], «Педагогіку партнерства починаймо із себе» [7], «Щоб посилити етап рефлексії» [8], «Що чекає на людство в майбутньому? Урок із вивчення оповідання Р. Бредбері «Усмішка» [9], «Якщо немає вітру, то беріться за весла» [10] та ін.

Л. М. Сич бере участь у різних науково-методичних заходах. Так, у квітні 2019 р. вона завітала до нас, в НПУ імені М. П. Драгоманова, на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах» [5].  У межах конференції пані Леся провела майстер-клас на тему «Педагогіка партнерства в дії: організація співпраці у ФБ-групі  "Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури"», а також взяла активну участь у роботі круглого столу «Камо грядеші?» з осмислення проблем і перспектив сучасної мовно-літературної освіти.

Прикметно, що особистість та творча діяльність Лесі Сич останнім часом викликають значний інтерес у педагогічної громадськості, про що свідчать, зокрема,  велике інтерв’ю в журналі «Зарубіжна література в школах України» [12], а також стаття Валентини Сороки «Зарубіжна література – уроки людинотворення» в газеті «Освіта України» [11].


Дослідивши професійний досвід Лесі Михайлівни Сич, я з впевненістю можу сказати, що це вчитель-новатор, який не лише запалює вогник знань у думках та серцях своїх учнів, але й допомагає це робити іншим учителям з усієї неозорої України.

 

Список використаних джерел

1.Блог учителя зарубіжної літератури Сич Лесі Михайлівни. URL: http://zarlitslm.blogspot.com/ (дата звернення: 10.12.2019).

2.Блог учителя зарубіжної літератури Сич Лесі Михайлівни. URL: http://zarlitslm.blogspot.com/2018/08/ (дата звернення: 11.12.2019).

3.Леся Сич: YouTube-канал. URL: https://www.youtube.com/channel/UCDYZCRBqLIUZYQLz2GmnEvA/featured (дата звернення: 20.12.2019).

4.Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури: Загальнодоступна ФБ-група. URL: https://www.facebook.com/groups/2001066366820920/ (дата звернення: 18.11.2019).

5.Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти в середній та вищій школах» / НПУ ім. М. П. Драгоманова. 4-5 квітня. Київ: Оріон, 2019. 24 с.

6.Сич Л.М. Вебінар як ефективна форма самоосвіти. Зарубіжна література в школах України. 2018. №12. C. 54-56.

7.Сич Л.М. Педагогіку партнерства починаймо із себе. Зарубіжна література в школах України. 2019. № 7-8.C. 82-83.

8.Сич Л.М. Щоб посилити етап рефлексії. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2011. №3. С. 32.

9.Сич Л.М. Що чекає на людство в майбутньому? Урок із вивчення оповідання Р. Бредбері «Усмішка». Зарубіжна література в школах України. 2012.№4. C. 48-50.

10.Сич Л.М. Якщо немає вітру, то беріться за весла. Зарубіжна література в школах України. 2019. №7-8. С. 8-12.

11.Сорока В. Зарубіжна література – це уроки людинотворення. Освіта України. 2019. № 11. - С. 14-15.

12.«Школа – це моя стихія!». Ексклюзивне інтерв’ю Лесі Сич (веде Д. Лебедь). Зарубіжна література в школах України. 2019. № 1. С. 2-4.

 

Тетяна Лінник,

студентка 4 курсу факультету іноземної філології 

НПУ імені М. П. Драгоманова

 

 


 [1] Цю та наступну світлини взято з офіційного сайту журналу «Зарубіжна література в школах України».  URL: https://zl.kiev.ua/lesya-sych/; https://zl.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/02/33432187_568455790242250_7999189903751512064_n-1.jpg (дата звернення – 16.01.2020).

 

 

 

Ольга Федорівна Невмержицька

Деталі

Сага про нестандартність Учителя та закономірність випадковості [1]

 

Ви народилися унікальним! Не перетворюйтесь на стандарт!

О.Ф.Невмержицька

Кажуть, випадковостей не буває. Деколи починаєш розуміти, що це таки правда і кожна випадковість – закономірна.

…Був чи то кінець осені, чи то початок зими минулого року, точно вже не пригадаю. Як лаборанту кафедри методики викладання світової літератури мені запропонували відвідати методичний семінар, який проводився тоді в Києві з ініціативи кафедри. Набирала обертів Революція гідності, і, поспішаючи Подолом на семінар, я зустріла дорогою багато молоді з національними прапорами, стрічками Євромайдану та піднесеними виразами молодих і прекрасних облич. Навіть бронзовий Сковорода, що потрапив мені на очі на Контрактовій площі, здавалося б, прийшов до Києва, щоб не пропустити важливої події. Так склалося, що саме в цей день я заочно познайомилася зі своїм майбутнім учителем-наставником, ще задовго до початку педагогічної практики.

…То була одна з останніх доповідей, на яку я, не дивлячись на брак часу, вирішила все ж таки залишитися. Сидячи в ошатній залі, де зібралися доценти, професори, заслужені діячі науки, визнані педагоги, я, проста студентка-четвертокурсниця, не могла відірвати погляду від строго одягненої, харизматичної і надзвичайно впевненої в собі виступаючої – вчителя-словесника якоїсь із шкіл міста Києва. Уже не пригадаю тему виступу, але безліч фраз, цитат та ідей, які тоді нашвидкуруч записувала, ще й досі зберігаються в пам’яті та на сторінках пошарпаного блокноту. Пройшло вже немало часу, проте й дотепер відголоском звучать у моїй голові слова вчительки: «…Ви народилися унікальним! Не перетворюйтесь на стандарт!..» Ще тоді здалося, що їхній такий важливий зміст слід би було передати широкій молодіжній аудиторії – учням і студентам, саме тим, кому вони, можливо, від початку були адресовані, тим, які тільки-но починають та обирають свій шлях.

Пройшло два місяці, і під час настановчої студентської конференції я дізналася, що направляюся на практику до гімназії № 143. Методист пояснила, що спробувати свої сили саме в цій гімназії для практиканта дуже почесно. По-перше, це один із найкращих закладів міста Києва, в якому не лише приділяють значну увагу вивченню різних мов, але й опікуються всебічним вихованням юних українців. По-друге, ми зможемо познайомитися з когортою вчителів гімназії, зокрема… Ольгою Федорівною Невмержицькою – Заслуженим учителем України та переможцем  Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2011» у номінації «Світова література». Та хіба ж я могла сподіватися, що саме я виявлюсь тією щасливицею (з поміж майже 250-ти студентів і студенток), якій випаде шанс особисто попрацювати пліч-о-пліч із таким шанованим педагогом! Але життя, як то кажуть, непередбачуване.

…І ось я вже в гімназії, заходжу до кабінету № 25, знайомлюся з учителем-наставником, в якому одразу ж пригадала натхненну виступаючу на методичному семінарі, займаю своє місце позаду класу та поринаю в таїнство уроку. Попереду на мене очікувало спостереження за іншими уроками Ольги Федорівни та проведення власних. Так почалася моя незабутня практика!

Урок О.Ф.Невмержицької

Якщо чесно, було трохи незручно вперше просити поради у Ольги Федорівни, звертатися за допомогою чи задавати питання. Я боялася зробити помилку в усьому, починаючи від знання предмету та закінчуючи культурою мовлення. Але Ольга Федорівна все прекрасно розуміла і була поблажливою до моїх страхів. Все ж таки то були перші кроки в новому для мене статусі. Колись всі ми буваємо новачками!

Кожен день я нікуди не відходила від Ольги Федорівни. Звичайно, я знала, що варто було б відвідати й уроки інших учителів школи, але, чесно кажучи, відчувала, що той неймовірний досвід, який випромінювала Ольга Федорівна, слід «ловити», зберігаючи кожне слово, кожен жарт чи зауваження досвідченого педагога, переймаючи цікаві методи і прийоми (а їх було безліч!), завдяки яким досягався неймовірний результат. Твори світової класики неначе оживали на уроках під її керівництвом, виходили за межі паперової оболонки, оселялися в класі, крокували поміж рядами. До кожного уроку вчителька була професійно і психологічно підготовленою, використовувала не тільки власний досвід і знання, але й нові відкриття і підходи до вивчення різних тем і творів. Із уст Ольги Федорівни линули цікаві розповіді та коментарі, які свідчили про надзвичайну ерудованість учителя, майстерне використання нею міжпредметних та міжмистецьких зв’язків. Про архітектуру, живопис, мистецтво вона говорила так само легко, як і про астрономію, фізику і географію. Складалося враження, що при потребі вона зможе пояснити і ядерну фізику, якщо це полегшить сприймання твору.

Але не лише здатність все пояснити робить учителя талановитим педагогом. Я помітила, що сьогодні навіть досвідченому вчителю важко працювати з дітьми. Нове покоління разюче відрізняється від попередніх, чи то завдяки технічному прогресу і глобалізації, чи то дякуючи соціально-політичному становищу в Україні. Дітей важко зацікавити, викликати в них невимушений інтерес до твору, роздмухати вогник жаги до запрограмованого знання. У їхньому віці вони вже багато де були, багато що спробували і побачили на власні очі. Їх вже не зацікавити застарілими хитрощами чи загальновідомими фактами. Тут потрібна творчість. А у Ольги Федорівни її аж за край! Навіть ми – молоді і, здавалося б, креативні студенти, можемо позаздрити такій кількості нових ідей, які випромінює і намагається втілити на своїх уроках Ольга Федорівна. Тут і проекти, і групові завдання, і творчі роботи, в яких школярі виявляють своє бачення твору, вже не кажучи про «прості» прийоми роботи на уроках – використання фільмів, ігор, презентацій для полегшення сприймання і розуміння прочитаного. Навчити думати, аналізувати, «стати для дітей чарівником, що перетворює складне і незрозуміле в просте і захоплююче» – ось головна мета педагога, втілення якої він щоразу демонструє на своїх уроках.

З одного боку, Ольга Федорівна – суворий педагог, авторитетний лідер, який не дає учням розслабитися на уроці, організовує і направляє їх діяльність, а з іншого – вона не втрачає можливості пожартувати зі своїми учнями, розповісти якусь цікавинку чи смішинку з власного життя, яка налаштує учнів на роботу і підніме настрій. Гумор – це окрема сторона педагогічного багатогранника вчителя, така ж невід’ємна і потрібна для успішного функціонування всього механізму. А ще – демократизм та людяність. Ольга Федорівна не віддаляється від учнівського колективу і не зводить розмежувальної стіни між собою та учнями, а навпаки – намагається бути другом для кожного з них, зрозуміти проблеми окремого учня, допомогти знайти їх вирішення, дати корисну пораду або просто вислухати.

Таким самим учнем для неї була і я. Від початку я боялася результатів першого проведеного мною уроку, боялася почути коментарі і зауваження (а раптом не підходжу для педагогічної діяльності?), але все виявилося набагато краще, комфортніше. Із того часу я усвідомила, що Ольга Федорівна – це чудовий наставник, який з розумінням поставиться до тремтіння в голосі і необізнаності в деяких питаннях, тактовно вкаже на помилки та з радістю допоможе їх виправити. І хоча ми були студентами-практикантами, вона проявляла по відношенню до нас таку ж мякість і лагідність, як до своїх учнів. 

Учителька О.Ф.Невмержицька та студентка-практикантка Т.Іллюк 

Ольга Федорівна – досвідчений педагог із значним стажем роботи. Та таких зараз багато. Але щось вирізняє її з-поміж інших. Є вчителі, які опанували свою професію завдяки наполегливості і праці над собою, а є вчителі від Бога. Думаю, Ольга Федорівна відноситься до останніх. Крім безперервної праці у напрямку вдосконалення своєї педагогічної майстерності, в неї є ще якесь приховане чуття, що притаманне саме таким учителям. Але найголовніше – у неї є любов до своєї професії і до дітей, яку не замінять ніякі методи, креативність чи гумор. Любов завжди була рушійною силою, що вела вперед. Це вона поєднала Ромео і Джульєтту, поклавши кінець розбрату. Це вона надихала Петрарку на прекрасні сонети, що живуть у віках. Це вона дала сили маленькій Герді боротися з силами зла.  І я точно знаю, що саме вона – любов – приведе Ольгу Федорівну Невмержицьку до нових вершин у її професійній діяльності, чого щиро їй бажаю і сподіваюся колись ще зустрітися на педагогічній ниві!

…Після знайомства з Ольгою Федорівною я можу сміливо сказати, що вона  – унікальна людина, яка ніколи не перетвориться «на стандарт», проте слугуватиме прикладом постійного самовдосконалення і любові до інших.

Тетяна Іллюк,  студентка 4 курсу

Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова.

 



[1] Статтю написано 2014 р. ЇЇ друковану версію  див. тут: Іллюк Т. Сага про нестандартність учителя та закономірність випадковості. Всесвітня література в школах України. К.: Педагогічна преса., 2014. №10. С. 2-3.

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 7 гостей та відсутні користувачі

   

Новини  

   

Vinaora Visitors Counter  

940762
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
383
409
2637
926044
23304
17109
940762

Your IP: 3.234.208.66
Server Time: 2020-02-28 22:36:25
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Інститут неперевної освіти
Факультети
Фізико-математичний факультет :: Факультет філософської освіти :: Факультет фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний факультет :: Факультет інформатики :: Факультет іноземної філології :: Факультет історичної освіти :: Факультет корекційної педагогіки та психології :: Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського :: Факультет магістратури, аспіратнути та докторантури :: Факультет природничо-географічної освіти та екології :: Факультет педагогіки та психології :: Факультет політології та права :: Факультет соціально-економічної освіти та управління :: Факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ