Про кафедру

    Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися.

Григорій Сковорода

   В рамках щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова «Освіта і наука – 2024» відбулося засідання двох секцій кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури.

 

 

   9 квітня працювала секція «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» (керівники секції: доц. Л.Г Александрова, ст. викл. П.Ю. Мельник). У роботі секції взяли участь 19 студентів бакалаврату і магістратури, які представили результати своїх досліджень, присвячених методиці формування мовних і мовленнєвих компетентностей, а також лінгвосоціокультурної компетентності. Майже всі доповідачі розглядали зазначену проблематику в аспекті використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

   Серед кращих доповідей керівники секції відзначили повідомлення студенток Тетяни Кащій, Олени Гумен, Марії Бушури, Таїсії Серіндаг, Дарини Ходанович.

    Обмінюючись враженнями в кінці засідання секції, присутні погодились, що спілкування було плідним, усі ми дізналися багато нам ще невідомого, збагатились новими ідеями пов'язаними з тим, як зробити нашу улюблену справу − навчання мови − цікавішим і ефективнішим.

   11 квітня засідала секція «Актуальні проблеми літературної освіти», в якій працювало дві підсекції: підсекція 1 (керівники: доц. А.О. Мельник, доц. Л.В. Давидюк), підсекція 2 (керівники: проф. Ж.В. Клименко, доц. Ю.М. Холодна). 

    У роботі підсекції 1 взяло участь 13 студентів (10 бакалаврів і 3 магістри); у роботі підсекції 215 студентів (11 бакалаврів і 4 магістрантки), ще троє студентів не виступали, але прийшли послухати і повчитися. Керівники секцій відзначили, що у цілому студенти підготували змістовні і цікаві доповіді на актуальні теми. Усі виступи супроводжувалися якісними і гарно структурованими та візуалізованими презентаціями. Студенти і викладачі взяли активну участь в обговоренні доповідей молодих науковців.

   У підсекції 1 кращими були доповіді таких студенток:

   Вечірко Юлія Павлівна «Специфіка використання фонових знань у процесі вивчення повісті Ясунарі Кавабати "Тисяча журавлів" (11 клас)», науковий керівник – старший викладач Бицько О.К.

   Кадькаленко Ольга Олександрівна «Використання інтерактивних технологій при вивченні казки Г.К. Андерсена "Снігова королева"», науковий керівник – канд. філ. наук, доцент Чепурко О.М.

   Мисечко Іванна Петрівна «Повість Анджели Нанетті "Мій дідусь був черешнею" у сучасному літературознавчому дискурсі», науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Мельник А.О.

   У підсекції 2 за результатами міні-конкурсу (за голосами учасників конференції) кращими були визнані доповіді студенток:
   Бондар Жанна Романівна «Дослідження проблеми використання казкотерапії в методиці викладання літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Кириченко Еліна Сергіївна «Методика вивчення поеми Гомера "Одіссея" в 10 класі», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Також керівник підсекції 2 проф. Ж.В. Клименко відзначила доповіді Моніч Вікторії, Бородіної Ольги і Неселевської Софії:
   Моніч Вікторія В’ячеславівна «Взаємозв’язок різних видів мистецтв у процесі викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Неселевська Софія Володимирівна «Аналіз проблеми формування моральних цінностей учнів у практиці викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Бородіна Ольга Валер'янівна «Використання інфографіки в процесі вивчення дев’ятикласниками драматичних творів (на прикладі п’єси Дж. Б. Шоу "Пігмаліон")», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

    За результатами доповідей і їх обговоренням керівники секцій дали студентам такі рекомендації:

  • не завжди в роботі та на слайдах презентації прізвища науковців треба перераховувати за алфавітом, а важливо за внеском у досліджувану проблему;
  • дотримуватися правил академічної доброчесності і підписувати зображення (ілюстрації, обкладинки книжок, кадри з кінофільмів та ін.) на слайдах;
  • у доповідях і відповідях на запитання використовувати більше наукової лексики;
  • записати і зберегти запитання, які ставилися учасникам конференції, адже вони допоможуть вдосконалити свою наукову роботу і краще підготуватися до її передзахисту і захисту.

   Студенти і викладачі відзначили, що наукове спілкування було пізнавальним і корисним, що присутні збагатилися оригінальними і креативними ідеями і методичними підходами, надихнулися творчою атмосферою і готові до нових звершень!

    Дякуємо усім студентам і викладачам, які не зважаючи на такий складний час, взяли участь у науковій конференції!

Матеріал підготували
  доц. А.О. Мельник, проф. Ж.В. Клименко, ст. викл. П.Ю. Мельник

     Вітаємо наших колежанок проф. Олену Ісаєву, проф. Жанну Клименко, доц. Анжелу Мельник із перемогою у конкурсі шкільних підручників! Підручник "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 11 клас" (авторки - О. Ісаєва, Ж. Клименко, А. Мельник, рівень стандарт, УОВЦ "Оріон") успішно пройшов конкурс і відповідно рекомендований до переліку підручників, які можуть видаватися за кошти державного бюджету.

Дякуємо всім, хто здійснив цей важливий вибір і тим самим дав дорогу в життя цьому творінню. Віримо, що підручники, які так потрібні нашим учням і вчителям, попри все потраплять у школи в надрукованому вигляді. Усім здоров’я, любові та радості! А головне - нашої великої Перемоги!!!

 birb
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Український державний університет
імені Михайла Драгоманова
Факультет іноземної філології
drago 
ЗАПРОШУЄМО
випускників закладів загальної середньої освіти,
їхніх батьків і всіх охочих
на
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ
 
У програмі:
·  презентація університету і факультету іноземної філології;
·  особливості вступу у 2024 році;
·  питання-відповіді (спілкування з деканом факультету іноземної філології, заступниками декана, завідувачами кафедр).
 
Захід відбудеться:
30 березня 2024 р.
об 11:00 (онлайн)
на платформі Google Meet
за покликанням:
 
ЛАСКАВО ПРОСИМО
ДО НАШОЇ ДРАГОМАНІВСЬКОЇ РОДИНИ!
 

   20 березня 2024 р. на факультеті іноземної філології відбулася непересічна подія. Студенти і викладачі факультету іноземної філології мали змогу зустрітися (хоч і онлайн) з популярним українським письменником, популяризатором науки і мандрівником, видавцем МАКСОМ КІДРУКОМ і випускницею факультету іноземної нашого університету, стипендіаткою програми імені Фулбрайта, засновницею видавництва нонфікшену та наукової фантастики «Бородатий Тамарин», волонтеркою ТЕТЯНОЮ КІДРУК.  

   Готуючись до зустрічі, студенти і всі охочі підготували цілу низку запитань до наших гостей. І коли «час Х» настав, студенти різних курсів і викладачі, яких зібралося чимало, могли почути відповіді на поставлені запитання, що рендомно озвучувалися модераторками зустрічі – докторками наук, професорками Оленою Ісаєвою і Жанною Клименко. Так, ми могли дізнатися, як стають письменниками, чому для цього треба багато читати і багато чим цікавитися; хто такий бородатий тамарин і чому саме він став логотипом видавництва, яке заснували Макс і Тетяна Кідрук; у чому різниця між тим, щоб бажати бути письменником і стати письменником; які можливості відкриває стажування в США за програмою Фулбрайта; у чому особливість американської літературної освіти і чим вона вирізняється від вітчизняної; чому волонтерство сьогодні – це звична діяльність будь-якого свідомого українця…

А ще багато відповідей на інші питання. І про перспективи філологічної освіти, і про подорожі, і про ШІ, і багато чого ще. Крім того, цікаво, що на запитання-завдання від студентів охарактеризувати творчий процес в трьох словах Макс Кідрук зазначив, що це «дисципліна, регулярність і вміння ігнорувати зовнішній шум».

 

  Майже 2 години живого і відвертого спілкування пролетіли непомітно. І хоча зустріч завершилася, але і студенти, і викладачі ще довго перебували під враженнями від того масиву креативу, щирості, мотивації, які отримали від МАКСА і ТЕТЯНИ КІДРУК.

   Своїми враженнями про зустріч поділилася докторка пед.наук, професорка, зав. кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури ОЛЕНА ІСАЄВА.

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.


Ліна Костенко

Поезія має бути доступною, поезія має бути читаною, поезія має бути коханою.


Сергій Жадан   

Березень щедрий на свята - відсвяткували День письменника, День народження Тараса Шевченка й Ліни Костенко, час святкувати й День поезії! Коли ж, як не весною, коли все оживає і квітне, відзначати свято чуттєвості й магії слова! Поезія домагає нам жити. Вона розчулює, лікує душу, надихає... А ще поезія єднає. Поділіться своїм улюбленим віршем, і, можливо, ви неочікувано відкриєте когось для себе і знайдете нового друга!

До ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ і відповідно настрою сьогодення завідувачка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка Олена ІСАЄВА ділиться аудіочитанням вірша Боба Ділана "Лиш вітер тобі відповість". 

Джерело зображення

Павло Гірник

Гармонія, в якій живуть слова,

Не форма, не верлібри і хореї.

Безлюдний степ і квітка польова,

Верба самотня і зоря над нею,

 

І той маленький всесвіт джерела,

В якому спрагу погамує кожний, —

Поезія, яка завжди була,

Для неї ти не бог, а подорожній.

 

Риторика невдовзі відпала,

Красиве слово може одурити.

Лише природна мова джерела

Тебе навчить мовчати й говорити.

     19 березня відбувся Всеукраїнський науково-методичний вебінар «Нові підручники із зарубіжної літератури для 11 класу УОВЦ «Оріон» як відповідь на виклики сьогодення».
     Спікерки:

  • докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури УДУ імені Михайла Драгоманова ОЛЕНА ІСАЄВА;
  • докторка педагогічних наук, професорка кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури УДУ імені Михайла Драгоманова ЖАННА КЛИМЕНКО.

    У ході роботи вебінару було розглянуто такі питання:
- які виклики часу стоять перед сучасною шкільною літературною освітою;
- шкільні підручники із зарубіжної літератури в умовах війни: на що насамперед має бути звернена увага;
- як працювати на уроці з творами на тему війни, втрати, смерті;
- як увиразнити життєствердний потенціал художнього твору;
- чому меми увійшли в наше життя і чи мають вони бути на сторінках шкільних підручників із літератури;
- як боротися з дезінформацією і пропагандою, вивчаючи літературу в школі.

   У роботі вебінару взяли участь вчителі, методисти та науковці з різних регіонів України: Дніпропетровщини, Житомирщини, Рівненщини, Донеччини, Київщини, Одещини, Вінниччини, Івано-Франківщини, Запорізького краю, Волині, Закарпаття, Полтавщини, Львівщини, Кіровоградщини, Черкащини, Сумщини, Херсонщини, Чернігівщини, Хмельницької і Чернівецької областей. 

    Дякуємо всім, хто був із нами під час прямої трансляції! Особлива подяка вчителям і методистам, які ставили запитання, а також висловили враження про наші підручники.
    Відеозапис вебінару можна переглянути на YouTube-каналі УОВЦ «Оріон». Творимо сучасну освіту разом! Разом до Перемоги!

   Ліна Костенко

  
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.

Колаж: Вікторія Желєзна / Суспільне Культура. Джерело

    19 березня 2024 року виповнюється 94 роки визначній письменниці й поетесі, Душі України - Ліні Костенко. Її твори широко цитуються, рядки стають крилатими, а слова - пророчими. Ми захоплюємося не тільки віршами Ліни Костенко, а й її вчинками, вмінням відстоювати свою думку, мати громадську позицію. І зараз, під час війни, Ліна Костенко продовжує творити, надихаючи нас на Перемогу. "Немає часу на поразку" - написала вона колись у поемі "Берестечко". Ці рядки актуальні і сьогодні.

 

 Ліна Костенко

Ще трохи, трохи — й зацвітуть морелі,
і облетять, як сон кореневищ.
Війна малює кров’ю акварелі.
Її палітра — попіл пожарищ.
Її пейзаж — руйновище кварталів.
Порожніх вулиць вицвіла пастель.
Хіба що десь крізь стогін з-під завалів
якийсь тюльпанчик раптом проросте.

Джерело зображення

    До Дня народження Ліни Костенко завідувачка кафедри, професорка Олена Ісаєва підготувала аудіочитання одного із своїх найулюбленіших творів поетеси.

Рекомендуємо:

  • "Бомби о четвертій ранку — мені вони звичні з дитинства". Стаття про Ліну Костенко
  • Лекція Ліни Костенко "Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала" для студентів Києво-Могилянської академії (1 вересня 1999 р)
  • Фан-сторінка Ліни Костенко у ФБ

    9 березня традиційно вшановуємо пам'ять Тараса Шевченка. Цьогоріч Кобзареві - 210 років!

   Шевченкове слово поза часом і простором. Поет говорить через призму вічності і звертається до кожного і кожної з нас. Сьогодні в його рядках знаходимо силу, віру і наснагу; вони надихають на боротьбу за вільне майбутнє, за нашу культуру й історію. Слова Кобзаря «Борітеся – поборете» у серці всіх українців!!!

Джерело зображення

    До 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка завідувачка кафедри, професорка Олена Ісаєва підготувала відеочитання поезії Євгена Маланюка "Шевченко".

Джерело зображення

    Тарас Шевченко у цифрах і фактах:

  • Поетична спадщина Кобзаря – це понад 240 творів.
  • Твори Тараса Шевченка перекладено більш як ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто.
    Перший «Кобзар», який вийшов у 1840 році накладом 1 тис. примірників, розкупили за два тижні. З того часу «Кобзар» перевидавали понад 8 млн разів. У Черкасах навіть є цілий музей, присвячений цій віршованій збірці.
  • За життя Тараса Шевченка більше цінували як художника, ніж як поета. Він створив більше 1000 живописних творів за 30 років (з 1830 по 1861 рік). Шевченка називають українським Рембрандтом.
  • 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

  Колаж: Наталія Слінкіна, використана ілюстрація Михайла Дяченка

У Шевченківські дні рекомендуємо:

Більше про культурно-мистецькі події до Дня народження Тараса Шевченка - у нашій фейсбук групі "Новинки культурологічної практики".

     

  Джерело




    29 лютого 2024 року докторка педагогічних наук, професорка кафедри Жанна Клименко прочитала лекцію «Викладання літератури як психологічна підтримка українських школярів у час війни» для студентів і викладачів Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (спеціальностей «українська мова і література», «англійська мова і література», «угорська мова і література»). Жанна Валентинівна говорила про додаткову оптимістичну інформацію, яку можна використати на уроках української та зарубіжної літератур. І в цьому контексті згадала, що зовсім скоро відзначатимемо 210-річчя Тараса Шевченка й саме життя подарувало нам матеріал, який варто залучити до уроку або позакласного заходу. Це те символічне відео з пророчими рядками Кобзаря «Бійці ЗСУ у звільненій Балаклії».

    Жанна Клименко висловлює вдячність Larysa Kravets, викладачам і студентам Українське відділення кафедри філології ЗУІ імені Ференца Ракоці ІІ за запрошення, цікаве й плідне спілкування.

 

Дочірні категорії

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 190358 гостей та 3 користувачі

   

Контакти  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання. Всі права захищено!