Про кафедру

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 17 травня 2024; Створено: 17 травня 2024; Останнє оновлення: 17 травня 2024; Перегляди: 3

15 травня 2024 року докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри ОЛЕНА ІСАЄВА взяла участь у роботі І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інфомедійна грамотність: виклики і стратегії розвитку в епоху цифровізації».

Організаторами конференції виступили кафедра української мови і літератури, лабораторія інфомедійної грамотності Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Захід відбувся за підтримки програми “Вивчай і розрізняй” (IREX).

У ході роботи конференції було розглянуто важливі питання розвитку медіаграмотності сучасної особистості. Усі учасники цього заходу мали змогу ознайомитися зі змістовними і цікавими доповідями Тетяни Іванової, докторки педагогічних наук, професорки з Академії української преси («Медіаграмотність та критичне мислення сучасного студентства: результати одного експерименту»), Любов Найдьонової, докторки психологічних наук, Президентки Української асоціації медіапсихологів і медіапедагогів («Концепція цифрової медіаосвіти в умовах війни»), Анни Яцишин, докторки педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту цифровізації освіти НАПН України («Штучний інтелект — ключовий елемент цифрової трансформації в освіті») та інших доповідачів.

Перед учасниками заходу виступили також Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр”, Любов Цукор, головна редакторка Освітнього проєкту «На урок», експертка впровадження ШІ в освіту, Іван Іванов, тренер з інформаційних та інноваційних технологій, автор і розробник платформ “УМІТИ”, “Мій квест”, Альона Романюк, викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, засновниця фактчекінгового проєкту “Нота Єнота”, і багато інших цікавих спікерів, що поділилися своїми напрацюваннями в галузі медіаосвіти.

У своїй доповіді «Критичний аналіз медіатекстів як необхідна метанавичка сучасної особистості (з досвіду роботи авторського курсу за вибором студентів «Медіаграмотнрість під час війни: як вистояти і перемогти?») Олена Ісаєва поділилася з учасниками конференції своїми напрацюваннями авторського курсу за вибором студентів з медіаграмотності.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 17 травня 2024; Створено: 17 травня 2024; Останнє оновлення: 17 травня 2024; Перегляди: 3

14 травня 2024 року завідувачка кафедри, докторка пед. н., професорка Ісаєва О.О. взяла участь в якості спікерки у науково-практичному семінарі з теми «Формування читацької компетентності учнів у новому освітньому середовищі» для методистів регіональних методичних служб, керівників регіональних методичних об’єднань учителів української мови і літератури, зарубіжної літератури, що був організований відділом загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

Олена Олександрівна учасникам семінару презентувала тему «Організація та розвиток читацької діяльності у процесі вивчення літератури у школі».

У ході виступу-лекції було розглянуто такі питання.

Роль книги і читання в житті сучасної особистості, не зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишається надзвичайно актуальною.
Природа читацького інтересу, аспекти, що впливають на його розвиток та згасання, культура читача – ці та дотичні їм питання постійно знаходяться у полі зору представників різних сфер життєдіяльності суспільства (педагогів, психологів, культурологів, соціологів, філологів, представників бібліотечної справи).
Проблема формування читацької культури особистості сьогодні є суспільно важливою, до вирішення якої мають долучитися всі учасники як освітнього-виховного процесу, так і загального культурного життя України.
Читацька компетентність є ключовою, що необхідна людині на різних етапах та у різних сферах життєдіяльності.
Водночас реалії сьогодення засвідчують відсутність інтересу до читання у сучасною молодою людини, загальне падіння рівня читацької культури, пріоритет аудіовізуальних засобів отримання інформації.
Шкільна літературна освіта покликана сформувати кваліфікованого вдумливого читача з розвинутим критичним мисленням, здатного вирізняти явища справжньої культури, отримувати естетичну насолоду від спілкування з твором мистецтва.
Формування особистісного ціннісного ставлення до людини та оточуючого світу на основі прочитаних художніх творів – це одна із основних цілей вивчення літератури в школі.
Не історія літератури певного періоду, а художній світ цієї літератури, що сприймається і декодується учнем-читачем ХХI століття, має бути покладений в основу сучасного вивчення літератури в школі.
Оскільки читання є також способом соціалізації особистості у суспільстві, тому важливо важливо індивідуалізувати процес навчання, ураховувати первісні читацькі враження, «читацьке право» учнів на своє ставлення до прочитаного.
З метою формування читацької компетентності учнів доцільно розробити права читача і дотримуватися їх у навчальному процесі (за основу можна взяти «Права читача» Д. Пеннака).
Організовуючи навчальний процес у школі з метою формування читача доцільно звертати увагу на існуючі концепції сучасного вітчизняного та західного літературознавства щодо діалогу автора та читача, знання про які, безперечно, збагачують методику викладання літератури в школі.
Оскільки сучасне життя змушує вчителя літератури бути конкуретноздатним у сучасному інформаційному просторі, доцільно у навчальній діяльності використовувати інноваційні методи, прийоми та технології, здатні залучити сьогоднішнє інтернет-покоління учнів- візуалів до читання.
Формування учня-читача має здійснюватися в єдиній системі використання різноманітних методів, прийомів і видів навчальної діяльності, де діалогічні форми організації навчальної діяльності мають стати пріоритетними в системі розвитку читацької культури особистості.
На сьогодні актуальними є такі читацькі стратегії вивчення художнього твору під час війни, коли читання набуває бібліотерапевтичного ефекту, коли читання стає точкою зростання особистості, що переживає травми свідка війни.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 14 квітня 2024; Створено: 14 квітня 2024; Останнє оновлення: 16 квітня 2024; Перегляди: 128

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися.

Григорій Сковорода

В рамках щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова «Освіта і наука – 2024» відбулося засідання двох секцій кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури.

9 квітня працювала секція «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» (керівники секції: доц. Л.Г Александрова, ст. викл. П.Ю. Мельник). У роботі секції взяли участь 19 студентів бакалаврату і магістратури, які представили результати своїх досліджень, присвячених методиці формування мовних і мовленнєвих компетентностей, а також лінгвосоціокультурної компетентності. Майже всі доповідачі розглядали зазначену проблематику в аспекті використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Серед кращих доповідей керівники секції відзначили повідомлення студенток Тетяни Кащій, Олени Гумен, Марії Бушури, Таїсії Серіндаг, Дарини Ходанович.

Обмінюючись враженнями в кінці засідання секції, присутні погодились, що спілкування було плідним, усі ми дізналися багато нам ще невідомого, збагатились новими ідеями пов'язаними з тим, як зробити нашу улюблену справу − навчання мови − цікавішим і ефективнішим.

11 квітня засідала секція «Актуальні проблеми літературної освіти», в якій працювало дві підсекції: підсекція 1 (керівники: доц. А.О. Мельник, доц. Л.В. Давидюк), підсекція 2 (керівники: проф. Ж.В. Клименко, доц. Ю.М. Холодна).

У роботі підсекції 1 взяло участь 13 студентів (10 бакалаврів і 3 магістри); у роботі підсекції 2 – 15 студентів (11 бакалаврів і 4 магістрантки), ще троє студентів не виступали, але прийшли послухати і повчитися. Керівники секцій відзначили, що у цілому студенти підготували змістовні і цікаві доповіді на актуальні теми. Усі виступи супроводжувалися якісними і гарно структурованими та візуалізованими презентаціями. Студенти і викладачі взяли активну участь в обговоренні доповідей молодих науковців.

У підсекції 1 кращими були доповіді таких студенток:

Вечірко Юлія Павлівна «Специфіка використання фонових знань у процесі вивчення повісті Ясунарі Кавабати "Тисяча журавлів" (11 клас)», науковий керівник – старший викладач Бицько О.К.

Кадькаленко Ольга Олександрівна «Використання інтерактивних технологій при вивченні казки Г.К. Андерсена "Снігова королева"», науковий керівник – канд. філ. наук, доцент Чепурко О.М.

Мисечко Іванна Петрівна «Повість Анджели Нанетті "Мій дідусь був черешнею" у сучасному літературознавчому дискурсі», науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Мельник А.О.

У підсекції 2 за результатами міні-конкурсу (за голосами учасників конференції) кращими були визнані доповіді студенток:
Бондар Жанна Романівна «Дослідження проблеми використання казкотерапії в методиці викладання літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

Кириченко Еліна Сергіївна «Методика вивчення поеми Гомера "Одіссея" в 10 класі», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

Також керівник підсекції 2 проф. Ж.В. Клименко відзначила доповіді Моніч Вікторії, Бородіної Ольги і Неселевської Софії:
Моніч Вікторія В’ячеславівна «Взаємозв’язок різних видів мистецтв у процесі викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

Неселевська Софія Володимирівна «Аналіз проблеми формування моральних цінностей учнів у практиці викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

Бородіна Ольга Валер'янівна «Використання інфографіки в процесі вивчення дев’ятикласниками драматичних творів (на прикладі п’єси Дж. Б. Шоу "Пігмаліон")», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

За результатами доповідей і їх обговоренням керівники секцій дали студентам такі рекомендації:

не завжди в роботі та на слайдах презентації прізвища науковців треба перераховувати за алфавітом, а важливо за внеском у досліджувану проблему;
дотримуватися правил академічної доброчесності і підписувати зображення (ілюстрації, обкладинки книжок, кадри з кінофільмів та ін.) на слайдах;
у доповідях і відповідях на запитання використовувати більше наукової лексики;
записати і зберегти запитання, які ставилися учасникам конференції, адже вони допоможуть вдосконалити свою наукову роботу і краще підготуватися до її передзахисту і захисту.

Студенти і викладачі відзначили, що наукове спілкування було пізнавальним і корисним, що присутні збагатилися оригінальними і креативними ідеями і методичними підходами, надихнулися творчою атмосферою і готові до нових звершень!

Дякуємо усім студентам і викладачам, які не зважаючи на такий складний час, взяли участь у науковій конференції!

Матеріал підготували
доц. А.О. Мельник, проф. Ж.В. Клименко, ст. викл. П.Ю. Мельник

Деталі: Автор: доц. Мельник А.О.; Опубліковано: 12 травня 2024; Створено: 12 травня 2024; Останнє оновлення: 12 травня 2024; Перегляди: 115

Дорогу здолає той, хто йде
Українське прислів’я

8-9 травня 2024 року викладачі кафедри проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко, доц. Анжела Мельник, доц. Людмила Давидюк взяли участь у роботі журі ІІІ (фінального) Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН.

Джерело зображення

Конкурс-захист МАН – це найбільший і найпрестижніший конкурс учнівських науково-дослідницьких проєктів в Україні. Тут школярі під керівництвом наставників роблять перші кроки у науці. У Конкурсі-захисті працює 12 відділень і 69 секцій, серед яких і секція «Зарубіжна література». Цього року у конкурсі-захисті із зарубіжної літератури взяло участь 18 учасників з різних областей України.

8 травня відбувся постерний захист науково-дослідницьких проєктів Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

9 травня конкурсанти й конкурсантки представляли свої проєкти на науковій конференції Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

Результати ІІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН буде оголошено 15 травня 2024 року під час урочистого закриття Конкурсу-захисту МАН.

Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

Інформацію підготувала доцент кафедри Анжела Мельник.

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 05 квітня 2024; Створено: 05 квітня 2024; Останнє оновлення: 05 квітня 2024; Перегляди: 123

Вітаємо наших колежанок проф. Олену Ісаєву, проф. Жанну Клименко, доц. Анжелу Мельник із перемогою у конкурсі шкільних підручників! Підручник "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 11 клас" (авторки - О. Ісаєва, Ж. Клименко, А. Мельник, рівень стандарт, УОВЦ "Оріон") успішно пройшов конкурс і відповідно рекомендований до переліку підручників, які можуть видаватися за кошти державного бюджету.

Дякуємо всім, хто здійснив цей важливий вибір і тим самим дав дорогу в життя цьому творінню. Віримо, що підручники, які так потрібні нашим учням і вчителям, попри все потраплять у школи в надрукованому вигляді. Усім здоров’я, любові та радості! А головне - нашої великої Перемоги!!!